Аргентина – виробники часнику з Меданоса втрачають надію

Аргентина – це дуже потужний гравець на світовому ринку часнику. Але всередині країни не всі регіони успішно справляються з вирощуванням часнику. Потрапила до уваги доволі велика стаття з приводу того скільки і в яких регіонах Аргентина вирощує часнику. Цікаво звернути увагу на проблеми тамтешніх фермерів та подумати як вирішити аналогічні у нас.

 

Місто Меданос, центр округу Вільяріно в аргентинській провінції Буенос-Айрес, вважається столицею часнику, принаймні тут ось уже кілька років проводиться національне свято на честь збору його урожаю, а сама рослина стала «візитною карткою» регіону.

У 70-х тут вирощували часник на понад 3 000 га, але тепер зайняті ним площі скоротились у 25 разів. Серед причин занепаду виробники називають нестачу кваліфікованих робітників, відсутність зрошення та деякі інші чинники.

chesnok-v-argentine-7

Півстоліття тому, коли тут було започатковане вирощування часнику, існувало понад 700 приватних господарств, які на площі у 3000 га збирали близько 12 000 тон продукції, що надходила на 30 місцевих підприємств для упаковки й переробки. Сьогодні залишилось всього десяток виробників, які ведуть господарство на сумарній площі у 120 га.

Процес занепаду не був стрімким, але зменшення виробництва відбувалось постійно з року в рік. Зараз вже практично не залишилось передумов для відновлення булої слави цієї галузі, а тим хто продовжує вирощувати часник ледь вдається звести кінці з кінцями.

chesnok-v-argentine-3

«Часті неврожаї, низька ціна, масове ураження іржею якій було дуже складно протидіяти, проблеми зі зрошенням – ось причини, що змусили багатьох відмовитись від вирощування часнику» – говорить Родріго Сімоне, місцевий житель, сімейне підприємство якого вже багато років займається виробництвом цієї культури.

Саме відсутність достатньої кількості води для поливу, на думку Родріго, стало головним фактором, через який багато фермерів покинули цей регіон. Більшість з них перебрались до багатої водою провінції Мендоса, що на сьогодні є основним виробником сільськогосподарської продукції в Аргентині. Завдяки зрошенню цей високогірний район дозволяє успішно вирощувати виноград, оливкові дерева, томати, перець, цибулю та багато інших культур.

chesnok-v-argentine-6

Ще одна проблема – відсутність працівників. Колись сільські регіони мали значно більш розвинену інфраструктуру, в них працювали школи та інші соціальні заклади. Тепер це велика рідкість навіть у столичній провінції, тому люди активно виїжджають до більш перспективних місць. Особливо відчувається нестача молодих та кваліфікованих працівників.

 

Купити часник український у нас: (050) 657 74 75, (096) 054 76 81

 

У вирощуванні та подальшій обробці часнику використовується багато ручної праці, тому наявність достатньої кількості працівників – обов’язкова умова. «Через значне скорочення населення більшість виробників часнику переорієнтувались на бізнес в інших галузях. Переважно вони тепер займаються скотарством» – говорить Родріго Сімоне. Сам він теж переніс частину господарства до Мендоси, адже там достатньо і води, і родючих ґрунтів, і робочих рук. Тепер там знаходиться «гальпон» – велике приміщення, у якому відбувається очистка, сортування й пакування часнику. На цьому етапі виробництва постійно задіяні понад 140 працівників. В Меданос колись були десятки таких підприємств, проте зараз обсяги вирощування продукції не здатні забезпечити постійною роботою навіть одне з них.

chesnok-v-argentine-5

На думку Сімоне, мало надії відродити колишні потужності виробництва в цій місцевості. Навіть за наявності бажання у місцевого фермера розпочати тут часниковий бізнес «з нуля», він не зможе знайти достатньої кількості кваліфікованого персоналу, адже багато місцевих жителів або виїхали, або вже втратили навички роботи на «гальпон», а нечисленне молоде покоління не має бажання навчатись обробці цієї традиційної для регіону культури. Змінити ситуацію могла би лише більш висока рентабельність бізнесу, для чого потрібне будівництво системи зрошувальних каналів на півночі Вільяріно.

Збір урожаю часнику в Аргентині розпочинається в грудні місяці і, залежно від сорту, може тривати до липня. В цей сезон ціна є найвищою, адже покупці, найбільший серед яких – Бразилія, досить активно скуповують продукцію. А в серпні-вересні часник реалізується на внутрішньому ринку.

Посадка його ведеться з квітня по червень. Причому вирощуються переважно рожеві сорти місцевого походження. Так само, як обрізка, чистка і упаковка, садіння часнику відбувається переважно вручну. А це теж вимагає великих людських ресурсів. Тільки найбільш заможні та сучасні господарства можуть дозволити собі барабанні саджальні машини та агрегати для збирання урожаю.

chesnok-v-argentine-2

«Погода в цій місцевості дуже нестабільна, а для висадки часнику важлива наявність як рясних дощів, так і достатнього тепла. Тому наявність достатньої кількості людей дуже важлива» – зауважує Родріго Сімоне.

Цьогорічний його урожай має хороші перспективи, з точки зору маркетингу, адже корекція обмінного курсу призвела до росту закупівельних цін на часник, а в провінції Мендоса погодні умови були не дуже сприятливими, тому тамтешні фермери не зможуть повністю задовольнити попит.

Сімоне вдалось налагодити повний цикл виробництва продукції, починаючи з вирощування і закінчуючи упаковкою та експортом. Він наголошує на важливості підвищення якості продукції, а не її кількості. У Аргентині щорічно збирається близько 80 000 тон часнику, з яких 95% продається за кордон. Тому дуже велике значення мають: крупність голівок, їх зовнішній вигляд, стиглість, запах, відсутність уражень та інші показники. 70% обсягу купує сусідня Бразилія, де аргентинський часник користується попитом, якщо він має належну якість. Конкуренцію йому тут складає лише китайська продукція, але додаткове мито на ввіз часнику з Китаю допомагає виробникам боротись в одній ціновій категорії, тому покупці обирають той продукт, що є гарнішим, більшим та кориснішим.

Фермер наголошує, що прагнути до більшого й кращого результату потрібно за будь-яких обставин, проте нарікає, що держава теж мала би зробити кілька кроків назустріч виробникам. Значно підвищити рентабельність виробництва часнику в Аргентині змогла би наявність сховищ довготривалого зберігання, на зразок тих, що в Китаї, проте для цього потрібні довгострокові інвестиції, які без державних гарантій залучити складно. Також потрібні система страхування врожаю від ушкодження градом чи посухою, та спрощення реєстрації працівників на виробництві.


Андрій Марченко


Щоб отримувати актуальні новини про бізнес на часнику – підписуйтесь на нас в Facebook

Leave A Comment